Пільга передбачає право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Варто зауважити, що до таких земельних ділянок належать земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

п. 14 ч. 1 ст. 12; п. 18 ч. 1 ст. 13; п. 13 ч. 1 ст. 14; п. 15 ч. 1 ст. 15; ч. 3 ст. 16-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III;

Закон України “Про землеустрій” від 22.05.2003 № 858-IV;

Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 № 1952-IV;

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”;

Закон України “Про Державний земельний кадастр” від 07.07.2011 № 3613-VI;

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру";

Постанова Кабінет Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

- учасники бойових дій; 

- особи з інвалідністю внаслідок війни; 

- учасники війни; 

- особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; 

- постраждалі учасники Революції Гідності.

1) клопотання із зазначенням цільового призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;

2) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

3) документи, які підтверджують ветеранський статус або інший статус особи, що має право на першочергове відведення земельних ділянок;

4) погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває в користуванні інших осіб).

В залежності від місця знаходження земельної ділянки:

сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);

районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення та поза межами населених пунктів для: ведення водного господарства; індивідуального дачного будівництва; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті);

обласні державні адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена

Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб).

17 листопада 2020 року Держгеокадастр видав наказ №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності». Цим документом керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях зобов’язано передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України з 17 листопада 2020 року.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.